June 5th, 2007

Отзыв о выступлении группы "Койоты"

Сегодня получила отзыв о концерте группы The Coyotes в "Хмельной бочке" (02.06.07), и хочу поделиться с вами этим хорошим настроением:

"Останнім часом я частенько відвідую усілякі культурні "збіговиська". Завдячую цим співробітниці, яка мене туди за собою тягає. А я й рада: із задоволенням тікаю від нудного одноманіття. Адже, джаз-середу в Арені, Шедеври світової камерної музики та виступ у пабі "Хмільна бочка" гурту "Койоти" нудним, а тим більше одноманітним просто неможливо назвати. Найближче "до вух і думок" виявився виступ "Койотів". Чесно кажучи, коли я туди йшла, не мала й гадки, що з того чекати. А виявилося дуже кльово! Судіть самі.

Коли ми спустилися на перший поверх "Бочки" на сцені вже стояв Кім (соліст гурту) та налаштовував мікрофони з колонками. В дитячих спогадах із рок-концертів - це звичайне "рас-рас-рас", але у виконанні Кіма це швидше нагадувало якесь гумористичне шоу. Публіка поступово збиралася, розсаджувалися за столики і вели себе явно не так як ми з чоловіком. Вони заходили до зали як до помешкання давніх друзів - весело й розкуто.

Концерт був, наче сімейне свято. Усе було так по-домашньому і разом із тим по-європейському. Вслухаючись у музику, виникало дивне відчуття. Здавалося, що коли вийду на вулицю, то це буде не Богдана Хмельницького, а одна з старовинних вуличок Праги чи Кракова, а може й навіть Парижу. (Якби-то!!!)

Не було ніяких диких завивань над мерцями (чим зазвичай займаються койоти), була лише стрімка енергія, яка пробуджувала сону свідомість. Щоправда, кілька несподіванок таки було. Перша - вік учасників гурту. Вони такі молоді! Ну, звісно, старші, ніж я, але оскільки, повторю, я нічого про них не знала, тож і уявляла їх "не такими". Друге - це українська мова у спілкуванні з публікою. Вау! Таке не часто почуєш. Зазвичай у наш час усі спілкуються, чи принаймні звертаються "расєйськаю"! Ну а третє - це музика. Така різна! Тому, коли мій чоловік запитав, "який це стиль?", я не могла йому одразу й однозначно відповісти.

Єдиний недолік - це те, що не прозвучало жодної пісні українською мовою. Потім мене заспокоїли, і у них таки є неангломовна програма. Ні, не подумайте, я знаю англійську і тексти кльові, просто така музика, могла б надовго засісти у мізках громади, якби її розумів кожен. Дуже вже музика енергійна, так і хочеться наспівувати. (Ой! Не можу втриматися!) А ще, не повірите, соліст потім сидів за нашим столиком! Це круто - посидіти поруч із зіркою! Чи майбутньою зіркою, адже гурт "Койоти" неодмінно стане зірковим. Успіху, хлопці!"
Надя Сердюк